Грошей у людей мало, тому намагаються рахувати вартість поховання за усередненим тарифом, зважають на комендантську годину та доступність кладовищ. Ми розпитали працівницю бюро ритуальних послуг Юлію про те, як працюють в умовах війни.
Зміни у роботі
Від початку повномасштабного вторгнення росії багато чого змінилося у роботі, – каже Юлія. Серед основних змін від початку війни – те, що потрібно підлаштовуватися під комендантську годину. "Заявку ми можемо і вночі прийняти, проте виїхати на адресу – тільки після закінчення комендантської години".
Інша зміна – те, що не на всі кладовища зараз є доступ. "Зазвичай це найбільш віддалені кладовища, де сильні обстріли, ховати людей там небезпечно. Ми пропонуємо місця на інших кладовищах в залежності від того, де люди живуть і як їм потім буде зручно відвідувати померлого. Не їздимо на кладовища біля смт Нью-Йорк, у Північному, на боці Південного".
Третя зміна – те, що послугу організації поминальних обідів наразі не надають, бо жодне кафе в місті не працює.
Вартість поховання
Вартість послуг за усередненим тарифом складає 7500-8000 грн. Замовлень від початку масової евакуації стало, каже Юлія, набагато менше. "У нас може бути декілька днів жодного замовлення, а потім в один день 2-3 поховання".
Юлія розповідає, що, якщо людина помирає вдома, то приїжджає поліція, фіксує факт смерті, потім родичі дзвонять їм чи іншій ритуальній службі. "Ми розказуємо, що робити далі, порядок оформлення документів".
Тих померлих, у яких немає родичів – про смерть повідомляли сусіди, наприклад – ховають коштом міста. Такий випадок за останній місяць-півтора був один.
Родичі померлого часто приходять у стресі, тяжкому стані, замовляють усе за найвищим тарифом. "Ми завжди питаємо, який варіант людину влаштує. Бюджетний чи дорожчий. Це залежить від кількості послуг, району, де розташоване кладовище (це витрати на пальне), атрибутики. Якщо, наприклад, розуміємо, що ця конкретна родина замовила найдорожчу атрибутику, а для них це задорого, ми радимо іншу атрибутику, часом доводиться згладжувати конфліктні моменти".
Проте, за словами Юлії, через декілька днів після поховання люди дякують, що вони саме так все організували, що вклалися у суму, що все пройшло добре, що кладовище, все ж таки, обрали таке, де вони потім зможуть родичів провідувати.
Юлія розповіла і про поховання двох працівників Фенольного заводу, які загинули внаслідок обстрілів 28 квітня. Оплатив поховання Фенольний завод.
“Нам подзвонили, сказали, що завод обстріляли, загинули люди, потрібно приїхати, їх забрати. Ми забрали їх, відвезли в морг. Подзвонили родичам, вирішили, яке кладовище й інші питання. Родичі приїхали, обрали гроби, хрести, вінки, людей поховали”. За словами Юлії, третього загиблого, теж чоловіка (він загинув у своєму будинку), ховала інша ритуальна служба.
Оформлення свідоцтва про смерть
Від початку війни є ще одна проблема – отримати свідоцтво про смерть зараз проблематично, бо РАЦС у Торецьку не працює, потрібно їхати на територію, де ці установи працюють. І дві пенсії (якщо людина отримувала пенсію) на поховання можуть перерахувати тільки після отримання свідоцтва про смерть. “Багато хто з родичів нікуди не їде, тримають документи, чекають, поки запрацює установа у нас в місті”.
Товар та персонал
Бюро постійно на зв’язку із постачальниками атрибутики, невеликими обсягами намагаються її передавати. Штат укомплектований, є бригада "копачів", власне тих, хто супроводжує поховання, адміністративний персонал.
Юля каже, що їх бюро приймає цілодобово дзвінки за номером 0955290085, а офіс працює з 06:30 до 16:00.
