Кожен десятий боєприпас, який росіяни використовують проти України — заборонений правилами ведення війни. Про це пише американський The New York Times. Журналісти вивчили понад тисячу фотографій з України, ідентифікували більш ніж 2000 боєголовок та їхніх фрагментів. І серед них 210 були поза межами міжнародних договорів. Здебільшого - це касетні бомби. Ними часто б’ють і по Донеччині. Востаннє їх використали при обстрілі Курахового та селища Часів Яр. Торецьк.city розповідає, чим вони небезпечні та чому їх заборонили Міжнародними договорами.
Що таке касетні бомби?
Уявіть собі велику наповнену маленькими кульками. Ось так приблизно виглядає касетна бомба. Це снаряд з тоненькими стінками нашпигований меншими бомбами. Загальна маса одного такого небезпечного боєприпасу може становити до 10 кілограмів. Цю велику кулю можуть скидати з літаків, або ж з гаубиці, гармати чи реактивної системи залпового вогню. Внаслідок детонації все, чим вона нашпигована, розлітається на величезні площі - розміром від кількох футбольних полів до гектара.
Касетна бомба начинена сотнями мініснарядів
Згідно з доповіддю Handicap International від 2021 року, всі жертви розриву касетних снарядів за звітний період були цивільними, майже половина - діти. У цей період використання касетних снарядів було зафіксоване у Сирії і Нагірному Карабаху.
Чому касетні бомби заборонені?
Є щонайменше дві причини, чому такі бомби загрожують цивільному населенню. Про це розповідає старша дослідниця Human Rights Watch з питань зброї Бонні Догерті. По-перше, вони вражають широку площу, не відрізняючи солдатів від мирних жителів.
По-друге, не всі "мініснаряди", з яких складається касетна бомба, вибухають одразу при ударі. Приблизно четверта частина мінізарядів не детонують відразу. Однак, вони можуть залишатися активними роками, а то й десятиліттями і при першому доторку людини, наїзду техніки вибухнути. Ба більше, деякі мініснаряди спеціально роблять яскравими або різноколірними, щоби привабити дітей. Ті, думають, що знайшли кульку чи циліндр і підбирають їх із землі. Бомба детонує - і завдає шкоди.
Відтак, торкатися, самостійно утилізовувати залишки таких боєприпасів - заборонено. Якщо ви помітили у траві нерозірвані мініснаряди потрібно відійти на безпечну відстань - не менше 100 метрів - та викликати надзвичайників.
Хто відмовився від касетних снарядів?
Такі снаряди забороняє використовувати Конвенцією про касетні боєприпаси, підписаною в Осло 2008 року. Міжнародний документ набрав чинності 2010 року. Конвенцію підписали 110 країн, ще 13 підписантів хоч і підписали, але поки не ратифікували угоду. Конвенція передбачає заборону використання касетних боєприпасів, а також відмову від виробництва і зберігання.
Чи підписала Росія цю Конвенцію?
Росія серед тих небагатьох країн, що цей документ не підписувала. І активно використовує касетні бомби у війнах, які розв’язує. В Україні російські загарбники касетними боєприпасами також луплять по цивільних. Нещодавно на Донеччині внаслідок удару по селищу Часів Яр загинула 1 людина, ще 11 були поранені. А одним із найкривавіших актів тероризму окупантів став обстріл такими боєприпасами залізничного вокзалу в Краматорську. Росіяни гахнули касетною бомбою з Точки У по людях, які хотіли евакуюватися. Загинула 61 людина, а 121 – отримала поранення.
Human Rights Watch закликала зупинити використання касетних боєприпасів у повномасштабній війні Росії проти України.
«Російські війська від початку масштабного вторгнення неодноразово використовували касетні боєприпаси під час нападів, у результаті яких загинули сотні мирних жителів і були пошкоджені будинки, лікарні та школи. Українські війська, ймовірно, принаймні один раз застосували касетні боєприпаси. Обидві країни повинні припинити використання цієї забороненої зброї та взяти на себе зобов’язання приєднатися до міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів», – йдеться у звіті організації.
