На рідне місто Ольги Разумовської Торецьк Росія напала вже вдруге. Перший раз у 2014 році, другий у 2022. Мати двоїх дітей залишила трикімнатну квартиру, роботу і переїхала до Шостки. Тут жінка вже облаштувалася і навіть влаштувалась працювати перукарем. Репортаж з нового місця роботи Ольги зняв місцевий телеканал «Акцент», Торецьк.city публікує текстову версію сюжету.
"Ми нормально жили, працювали"
«Були в окупації 14 діб. ЗСУ все зробили так, як треба, жертв майже не було. Я чую оці міфи про 8 років. Але це все брехня. Ми жили нормально, працювали», - розповідає Ольга.
А потім почалося повномасштабне вторгнення. І в перший же день, 24 лютого, у рідному Торецьку вже було гаряче. Ольга вирішила рятувати дітей. У неї їх двоє: 15-річна Єва та 7-річний Оскар.
Ольга покинула трикімнатну квартиру, роботу, заьрала дітей і переїхала до Шостки
«Відразу зібрала дітей. У мене було 2 хвилини на рішення. Але я розуміла, що потрібно тікати, забирати малих. Це було 2 сумки клітчасті і двоє дітей. Ми виїхали евакуаційним потягом з Краматорська», - пригадує жінка. І додає: «Я прийняла таке рішення 28 лютого, а 7 березня ми були вже в Полтаві. У мене там є родичі в селі. Нам дали кімнату в гуртожитку. А потім вже переїхали до Шостки»
У містечко їх запросило подружжя, яке нині захищає Україну на передовій. Вони просто дали ключі від оселі Ользі. «Вони сказали живіть. А самі вони на лінії фронту, там у Донецькій області», - розповідає Ольга.
Діти Ольги підуть до школи у Шостці
У місті вони офіційно, оформили документи ВПО. Ольга сплачує податки зі своєї роботи. Повернутися жінка мріє, однак поки що каже, жити з дітьми у місті – неможливо.
«Зі зв’язком там великі проблеми. Нема світла, нема газу і води зовсім. Немає сенсу повертатися. Бо якщо все закінчиться, воно не буде жити. Більшість виїхали. До того ж зараз школа має початися, менший син на підготовку пішов, на англійську».
"Щаслива, бо жива"
Попри усі негаразди жінка не падає духом. «Я щаслива людина, бо в мене є життя. Це найголовніше», - каже Ольга. «Я вже навчилася не прив’язуватися до речей. У мене лишилася квартира, там ремонт зроблений, але це нічого не значить. Я настільки люблю життя. А життя моїх дітей – це взагалі найголовніше. Я можу купити нову чашку, у мене буде нова ваза, новий будинок».
Патріотичне тату Ольги
Ольга каже, що війна її дуже змінила. Вона перейшла на українську мову, набила патріотичні тату і щодня молиться за українських захисників. Каже – полюбила Україну з новою силою. А ще нещодавно родина збільшилась, Ольга на вулиці підібрала покинуте кошеня, вона, як ніхто інший знає, як це коли немає дома.
