Мешканка Торецька Юлія Буряк знімає блог про своє життя, яке значно змінилося після початку війни. Зі свого міста, яке обстрілює російська армія, вона виїхала до Києва. У відео Юлія показує зміни у своєму житті, розповідає про свою роботу стоматологом, переповідає новини власної родини - чоловіка Олексія, доньки Софії, чисельних хвостатих улюбленців. Після початку війни ці буденні та щасливі відео набирають тисячі переглядів в youtube.
"За кілька місяців на канал підписалося більше тисячі людей"
- Вести канал я почала задовго до війни, ще до 2014 року, - розповіла Юлія редакції Тoretsk.city. - Потім була велика пауза. А коли почалася війна, пацієнтів стало менше і дні просто проходили без роботи. Залишалося тільки прислуховуватися до свисту за вікном, нескінченно гортати новини, читати нашу «перекличку» в чатах, і від цього голова їхала кругом. Вже й в’язала, й вишивала – все не те. Раптом згадала, що можу через канал ділитися з людьми своїми емоціями. Після перших відео зразу відчула відгуки у коментарях і зрозуміла, що ця робота дуже затребувана. За кілька місяців підписалося більше тисячі людей. Дівчата мені багато пишуть, кажуть - мої відео підіймають їм настрій після того, що вони побачили за вікном. Це дуже приємно та надихає, і це ж тримає мене і не дає опускати руки.
Юлія Буряк народилася та виросла у Торецьку, звідти ж походить її родина. Тому після початку російського вторгнення вони з чоловіком довго трималися за звичне життя, сподівалися перечекати війну в місті, спускалися в підвал під час особливо гучних обстрілів, але пручалися думкам про евакуацію. А обстріли наближалися – один зі снарядів прошив наскрізь четвертий поверх сусіднього будинку, інший розбив школу №9, яка стоїть поруч. Тоді наважилися виїхати з міста.
9 школа в Торецьку, зруйнована в липні 2022 рокуФото: Національна Поліція
- Найбільше переживали за доньку. Наші діти потрібні тільки нам, тому думали тільки про неї, - каже Юлія.
Доньку Софію з бабусею у квітні відправили у безпечну Латвію. Вони виїхали за програмою переселення дітей разом зі вчителями. Мама Юлії - вчитель у школі №2, в її ж класі вчиться Софія, тому вони скористалися можливостями цієї програми й поїхали в Латвію. Вони там живуть та навчаються, харчування безплатне, держава платить їм грошову допомогу. Коли повернуться в Україну, поки визначити неможливо.
Юлія з донькою Софією.
А Юля з чоловіком, батьком та чотирилапими улюбленцями перебралися до рідних у Київ.
Вони зареєструвалися як переселенці, отримали виплати від держави. Родичі знайшли їм квартиру серед своїх. «А це вже пів діла, - говорить Юлія. - Повертаюся до звичної справи, хоча знайти себе в великому місті виявилося досить складно. Це в своєму маленькому місті тебе всі знають, а тут треба починати спочатку. Я вже відкрила прийом пацієнтів, але я для цього міста новий лікар, тому приймаю в основному «своїх» - хто знає мене по роботі в Торецьку та за їх рекомендаціями приходять люди. Загалом в Києві хороші перспективи, тут багато вакансій для молоді, навіть без досвіду роботи. Тут потрібні й кур’єри, і на Новій пошті, яка розвивається, шукають людей. В основному, офіційне працевлаштування, тому що роботодавці отримують податкові пільги від держави, якщо беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб».
"Сподіваюсь, ми повернемо своє життя"
Юлія розповідає, що попри драйв та перспективи Києва, дуже сумує за рідним Торецьком та повернеться туди, як тільки життя нормалізується.
- В голові постійно крутиться – я обов’язково повернуся. Там чекають батьки чоловіка, рідні, друзі, пацієнти. Не всі змогли поїхати за різними обставинами. Все моє життя там, я сподіваюся, наше місто вціліє і ми зможемо його собі повернути, - говорить.
Щоб допомогти рідним, друзям та усім мешканцям Торецька, Юлія вирішила долучитися до волонтерства. В одному з відео оголосила, що може зібрати та відправити продукти та необхідні ліки. Наразі, доставити щось в Торецьк можна тільки через волонтерів, які возять посилки з Дніпра. Останнє робоче відділення пошти знаходилося в сусідній Костянтинівці, але тепер і воно закрите.
Юлія розповідає, що волонтерський рух розвинений також в самому Києві. Тут можна звернутися за допомогою й отримати одяг, посуд, продукти, необхідні гігієнічні товари, зоозахисники можуть допомогти з кормом для тварин або переноски. Юлія додає, що жодного разу не пожалкувала, що забрала с собою всіх своїх котів та песика.
- Знаю людей, які на час від’їзду залишили котів або собак на друзів, або навіть просто відкрили хвіртку та випустили. Але в них серце не на місці через це. Краще перетерпіти день-другий дороги разом з ними, але потім жити у спокої, - говорить Юлія.
Відео евакуації з Торецька на каналі Юлії.
