Для дітей-переселенців, які проходять реабілітацію в санаторіях Черкащини, обласна рада влаштувала низку спортивно-пізнавальних заходів, присвячених початку навчального року. У них взяли участь і малюки Галини з Торецька. Жінка під час свята розповіла журналістам про свій досвід евакуації.
Хто повідомляє: видання "Прочерк"
Вертатися є куди, але ж там бої
Галина з чоловіком, двома дітьми і котом приїхала на Черкащину ще в квітні. Чоловік – пожежник, і сюди його відрядили, тож роботу не втратив. Спершу родина проживала в гуртожитку ЧДТУ, потім, коли стали заїжджати студенти, перебралася у будівлю санаторію.
"На Черкащину приїхали вслід за сестрою, яка служила в поліції в Волновасі. Їх направили в Черкаси, ми приїхали за нею. Тож доглядаю тут тепер і своїх двох, і двох племінників, поки вона працює. Оформила статус ВПО, є допомога. А от в сестри були з цим проблеми, бо Волноваха в окупації. Тож там з допомогою була затримка в неї на три місяці" , - розповідає Галина.
Перший час родина жила в гуртожитку, але їх попередили, що заїжджають студенти, тож перебралися в санаторій, бо була така можливість.
"Наближається 1 вересня, в мене одна дитина ще маленька, а друга буде навчатись онлайн у нашої вчительки. А от діти сестри будуть іти в школу вже тут, у Черкасах. Самі ж хотіли б повернутися додому. Торецьк – наша територія, але там поряд бої, нещодавно був приліт на зупинку громадського транспорту. На щастя, вертатися є куди, але практично поряд бої, тому небезпечно", – зазначає Галина.
