Через поранення внаслідок обстрілів російських окупантів, у лікарні померла письменниця та документаторка воєнних злочинів Вікторія Амеліна.
Хто повідомляє: Pen Ukraine.
У чому суть
1 липня в лікарні Мечникова у Дніпрі померла письменниця Вікторія Амеліна, яка у 2021 році заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, який проходив у селищі Нью-Йорк Торецької громади. Жінка отримала поранення внаслідок російського обстрілу кафе у Краматорську 27 червня.
“27 червня Вікторія Амеліна, українська письменниця, членкиня Українського ПЕН та документаторка воєнних злочинів в організації Truth Hounds, перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані Ria Lounge у центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення. Лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все можливе, щоб врятувати її життя, але, на жаль, поранення було смертельним. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були її рідні та друзі”, – йдеться на сайті Pen Ukraine.
З Вікторією Амеліною прощатимуться у Києві та Львові.
Вікторія Амеліна, письменниця та документаторка воєнних злочинівФото: Pen Ukraine
Що було раніше
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, проте згодом повернулася в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ “Львівська політехніка” з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка увійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії “ЛітАкцент року – 2014”. Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
У 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка “Хтось, або Водяне Серце”. Наступна її книжка для дітей “Е-е-есторії екскаватора Еки” побачила світ у 2021 році. У 2017 році “Видавництві Старого Лева” вийшов друком другий роман Вікторії “Дім для Дома”. Книжка увійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: “ЛітАкцент року – 2017”, Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала “Дім для Дома” найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман “Дім для Дома” було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського.
Влітку 2022 року Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія була документаторкою воєнних злочинів на деокупованих територіях сходу, півдня та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.
У цей же час Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.
