У ці дні мешканці міста, проходячи вулицею Маяковського, не можуть не помітити, як на фасаді будинку №10 з'являється перший великий мурал Торецька. Андрій Грудкін, голова громадської організації "Ґрунт", яка реалізує цей проект, розповів в форматі монологу про те, як його створюють і скільки часу минуло від ідеї до втілення.
- Ми з командою взяли участь у конкурсі соціальних проектів від компанії "Метінвест" і перемогли. В основному програма "Перетворимо Торецьк разом" орієнтована на благоустрій ОСББ, але там була опція "мурал" - і ми не роздумуючи подали заявку.
Я виношував цю ідею чотири роки. У 2015 колишній мер Сліпцов оголосив конкурс міні-проектів, і я подав свій. Знайшов художників зі Львова, вмовив їх приїхати у прифронтову зону. Вони навіть не просили гонорар, та його й ніде було взяти, адже грошей вистачало лише на фарбу та квитки. Але Сліпцов ненавидив мене за те, що я критикував його за корупцію та допомогу бойовикам так званої "ДНР". Його людей перекосило від слова "Львів" і вони почали протестувати проти муралу. Комуністка Петрига волала, що "такую смысловую нагрузку не поймут жители города". А на малюнку була всього лиш лелека — український символ родинного затишку та добробуту.
Але після 2015 були ще невеликі мурали. Ще до створення ГО "Ґрунт" завдяки Олені Шевчук з'явився мурал на будівлі кінотеатру ім. Богдана Хмельницького. Його намалював талановитий художник з Сєвєродонецька Ян Птушко. А потім ми запросили Яна знову, і він створив чудовий малюнок на будівлі Музичного коледжу. Зараз він у співавторстві з Золтаном Надь творять чудовий витвір мистецтва і на Маяковського, 10. Схожа стилістика трьох муралів створює унікальну міську композицію.
Ідея муралу — "Торецьк - місто майбутнього". Це наш Торецьк, яким ми його уявляємо через роки. Шахтні копри перетворилися на висотні технологічні будівлі, а десь на яскравій галявині сидить дівчинка та читає книжку. З неї вона дізнається про історію Торецька, коли в ньому ще були шахти. Старий шахтний ліхтар на малюнку символізує уяву дівчини.
Люди вже оцінюють нашу роботу. В соцмережах пости про мурал збирають багато лайків, та й на вулиці чув тільки хороші відгуки. Діти посміхаються, а це для мене головне. Та й про місто трохи менше будуть казати, що воно сіре. Хоча дехто гадав, що це роблять кандидати в депутати, або ЖЕК. Звісно, будуть і ті, кому така діяльність проукраїнських організацій як кістка в горлі. Їм психологічно боляче від того, що "ДНР" все тільки руйнує та розкрадає, а Україна створює і розвиває. Цей проект символічний ще й тому, що якби українські войни не звільнили нас від російських окупантів п'ять років тому, цього муралу б не було.
Наприклад як руйнують громадський простір у сквері біля шахти "Центральна". Вандали розбивали цеглу на сцені п'ять разів і багато саджанців вкрали. Але нічого, ми поставимо камери, проведемо освітлення. Це все дуже складно, але ми не здаємося, та й люди підтримують, допомагають прибирати, висаджувати рослини. А зараз наш волонтер Сергій ночує біля монтажної люльки, щоб не вкрали.
Мурал плануємо закінчити вже цього тижня. Ми готуємо невеличку відкриту вечірку з цього приводу, про все повідомимо в Facebook. Хочу подякувати всій команді ГО "Ґрунт", художникам, волонтерам, багатьом людям у військово-цивільній адміністрації за допомогу та "Метінвесту" за чудову можливість втілити нашу мрію.
