Багато українців покинули свої домівки та стали вимушеними переселенцями. Хтось вимушений переселитися через те, що його житло пошкоджене чи зруйноване, хтось покинув домівку і виїхав в більш безпечні регіони України. Станом на осінь 2022 року понад 2,4 мільйони українців мають пошкоджене чи зруйноване житло. Постають питання — чи треба платити комунальні послуги під час війни, чи можна не платити за комунальні послуги при тимчасовий відсутності, чи мають надходити платіжки за комуналку у зруйнованому житлі. В цих питаннях розбирався Торецьк.City.
Оплата комунальних послуг під час війни. Чи треба платити комунальні послуги?
Оплата комунальних послуг під час війни не відміняється, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.
Це регулюються постановою «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», відповідно до якої до припинення чи скасування воєнного стану забороняється:
- припинення або зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Як не платити за комунальні послуги при тимчасовий відсутності?
Споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період відсутності понад 30 днів за умови документального підтвердження.
Тобто, споживач може не платити за комунальні послуги при тимчасовий відсутності. Для цього треба надати виконавцю послуг заяви та довідки з:
- тимчасового місця проживання,
- лікування,
- проходження військової служби,
- довідки про взяття на ВПО.
Заява та довідка надаються виконавцю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, поводження з побутовими відходами. З метою оперативної комунікації, споживачі можуть надсилати відповідні заяви на адресу виконавців за допомогою засобів електронного зв’язку.
Вищенаведена норма не поширюється на:
- випадки, коли у споживача наявні прилади обліку води. У такому випадку обсяг спожитих послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води фіксується згідно із показниками приладів обліку.
- послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка опалювалися;
- послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки оплачуючи дану послугу власники беруть участь в утриманні спільного майна, що їм належить, та зобов’язанні згідно із законодавством відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням багатоквартирного будинку.
За наявності спірних питань необхідно звертатися безпосередньо до виконавця послуги або ж органу місцевого самоврядування.
Платіжки за комуналку у зруйнованому житлі. Чи мають надходити?
У разі якщо житло зруйновано внаслідок ведення воєнних дій і, відповідно, комунальні послуги та послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин не надаються, плата за ці послуги також не нараховується. Тобто, платіжки за комуналку у зруйнованому житлі не мають надходити.
Експертка з ЖКГ, тарифоутворення, субсидіювання, містобудування Кристина Ненно зазначає, що лише у випадку, якщо житло і майно повністю знищені, платити за комунальні послуги не потрібно.
Комунальні послуги припиняють нараховуватися з моменту знищення житла або пошкодження газопроводу, водопроводу, що забезпечували будинок. Споживач, який втратив житло, повинен повідомити про це своїм комунальним підприємствам-постачальникам та в правоохоронні органи.
Але, як повідомив юрист Ростислав Кравець, якщо людина жила в квартирі й не сплачувала комунальні платежі, але під час війни її квартиру зруйнували, то ніхто не звільнить її від сплати цього боргу.
Як бути, якщо досі приходять платіжки за комуналку у зруйнованому житлі?
Юрист Правозахисної групи «Січ» Ілля Шиян повідомив, що якщо житло зруйноване, але платіжки продовжують приходити, споживач має повідомити компанію (письмово), що у нього зруйноване або пошкоджене житло і це є форс-мажорною обставиною.
До звернення варто додавати докази – акт про пожежу або акт про пошкодження майна, довідку від місцевої влади та бажано декілька фотографій. Звернення краще відсилати поштою і зберігати накладну про відправлення, далі це буде доказом факту відправки звернення.
На підставі цього мають перестати нараховувати платежі за послугу.
Якщо упродовж 30 днів реакції немає, то краще звертатися до суду з цивільним позовом.
