Якщо запитати в будь-якого переселенця, чого йому не вистачає, у 99% відповідь буде “власного житла”. Більшість ВПО в Україні мають власну нерухомість. Усі вони прописані у своєму будинку чи квартирі батьків, бабусь і дідусів. Але всі ці помешкання розташовані на окупованих територіях або ж знищені протягом військових дій. Тому більшість переселенців винаймає житло.
Сьогодні ми розкажемо історію голови громадської організації "Об'єднання переселенців" Юрія Зикова, що переїхав з Горлівки у 2014 році та очолив забудівлю нового багатоповерхового кооперативного будинку у Вінниці. Це унікальна історія, бо іншого досвіду отримання переселенцями власного житла таким чином в Україні немає. Тож з якими проблемами та перепонами зіткнувся Юрій Зиков, читайте далі в матеріалі Торецьк.City.
Ідея будівництва власного багатоповерхового будинку у Вінниці
«Ми почали переселятися з 2014 року. Я приїхав у Вінницю з міста Горлівка, Донецької області. Сьогодні питання житла для нас є актуальним. Ми розпочали будівництво багатоповерхового будинку, наразі його потрібно завершити, аби ввести в експлуатацію», — розповів Юрій Зиков.
Як розповідає керівник «Спільної справи», організації вісім років. Перший рік життя у Вінниці Юрій Зиков та його колеги присвятили реєстрації громадської організації та стабілізації життя.
«Треба було налагодити побут, знайти роботу, влаштовувати дітей у школу, впоратись з побутовими проблемами, щоб знову почуватись впевнено. Одного разу я згадав, що в Горлівці у нас був кооперативний будинок, який завжди був доглянутим і пофарбованим. Коли люди вкладають свої зусилля у житло, вони цінують це. Фактично, це був приватний будинок, але з кількома квартирами», — згадує чоловік.
Початок будівництваФото: v-variant.com.ua
Спочатку ідея будівництва обговорювалась серед знайомих, а вже у 2017 році було зареєстровано кооператив. Потім розпочався діалог з міською владою про надання земельної ділянки. Він тривав декілька років. Для будівництва будинку об'єдналися 105 родин, з яких 70% — переселенці, а решта 30% — учасники бойових дій на Сході України.
«Ми збудували цей будинок за власні кошти, оскільки нам не вдалося отримати кредити чи допомогу від влади. Для тих, хто бажав приєднатися до нашого кооперативу, потрібно було внести початковий внесок у розмірі 30% від загальної вартості майбутнього житла, а решту суми відтермінували на кілька платежів до завершення будівництва. Таким чином, люди заробляють на своє життя та одночасно власноруч будують свій дім. Звичайно, генпідрядник виконує основну роботу, але учасники нашого кооперативу активно долучаються до процесу», — розповідає Юрій Зиков.
У 2021 році організація створила невелику будівельну компанію, в яку залучають переселенців на роботу. За його словами, будівництво кооперативного будинку було вимушеним рішенням, оскільки фонди та програми, які існують в Україні, недостатньо фінансуються. Наприклад, фонд Державного молодіжного житла прокредитував всього 800 квартир на 1,5 млн грн до 2022 року. Наразі офіційно на будівництво житла є фінансування на близько 4,7 млн грн, а за даними Міжнародної організації міграції, в Україні є понад 7,5 млн внутрішньо переміщених осіб. Стає зрозумілим, що сума виділених коштів дуже мала.
«Чекати на державну програму житла можна дуже довго. Кооперативна форма будівництва, більше схожа на те, що вкладаються кошти людей, і вони самі контролюють процес будівництва», — говорить чоловік.
Будинок у Вінниці для ВПО готовий на 95%
Юрій Зиков додає, що спираючись на досвід інших проєктів, зокрема у Волинській області, де вже були успішні спроби отримати земельні ділянки для кооперативу, Юрій планував реалізувати свою концепцію за допомогою дієвих програм Фонду державного молодіжного житла та муніципального житла Львівської області, які дали позитивний результат для переселенців з Криму. Поєднуючи різні підходи, розробили власну концепцію. Будівництво знаходиться на завершальній стадії, де 95% робіт вже виконано. Зараз йде підключення будинку до комунікаційних мереж, таких як газопостачання, водовідведення та каналізація. Після завершення цих робіт розпочнеться благоустрій території.
Проблема взаємодії з держорганами, або чому будівництво не завершили вчасно
«Ми уклали меморандум про співпрацю з Вінницькою міською радою для розробки програми вирішення житлових питань, шляхом кооперативного будівництва. Місто виділило нам земельну ділянку в оренду на три роки та фінансову підтримку в розмірі 1,1 млн грн на проєктну документацію. Ми почали будувати наш будинок у 2020 році. Також ми уклали угоду про співпрацю з Обласною Державною Адміністрацією, а пізніше підписали договір з Державним підприємством будівельного інжинірингу, яке забезпечувало нам послуги адміністрування та технічного нагляду за будівництвом. На жаль, обіцянка фонду сприяння інвестицій прокредитувати переселенців на 3 млн грн не була втілена. Проте, ми продовжуємо працювати самостійно без додаткової державної підтримки», — ділиться досвідом Юрій Зиков.
Як ділиться пан Юрій, процес взаємодії з державними органами не був простим. Особливо складним виявилось підключення будинку до комунікаційних мереж.
«Весь проєкт коштував 96 млн грн. Через тендерні процедури знайшли компанію, яка займатиметься будівництвом. Ціна будівництва — 61,5 мільйона гривень, але в нього не входило підключення мереж та благоустрій прибудинкової території. Коли ми розпочинали проєкт будівництва, ми усвідомлювали, що це буде дорого. Ми намагалися залучити додаткову державну фінансову підтримку та партнерство з міжнародними організаціями, щоб зменшити вартість будівництва. Також була планована компенсація ПДВ в розмірі майже 12 млн грн. Однак, фінансування поки що не отримали», — говорить Юрія Зиков.
Жителі недобудованого будинку для ВПО у Вінниці
Будинок мали здати в експлуатацію в травні 2022 року. Чоловік розповідає, що після початку повномасштабного конфлікту в країні, організація була змушена призупинити будівництво на майже місяць, через невизначеність та надзвичайну ситуацію. Також вартість будівельних матеріалів значно зросла після пошкодження складів та росту попиту на будматеріали. Це призвело до підвищення вартості будівництва з 9 000 до 13 570 грн за квадратний метр.
«Деякі жителі почали скаржитися на те, що забудовник нас обманює, бо ціна за квадратний метр зросла. Це призвело до нападок і подачі судових позовів. Наразі є відкриті три судові справи. Через цю ситуацію, деякі депутати Вінницької міської ради та представники облдержадміністрації вирішили скористатися розголосом та заборонили нам продаж нежитлових приміщень у будинку. Хоча реалізація цих приміщень, дала б нам додаткові 15 млн грн на благоустрій території. З метою примирення була створена тимчасова слідча комісія у Верховній Раді України, яка має припинити нападки на будівництво і допомогти здати будинок», — ділиться досвідом Юрій Зиков.
Основна проблема полягає в тому, що будівництво заблокували судовими рішеннями. Крім того, адміністративний ресурс також втручається.
«Будівельний проєкт є унікальним в Україні, оскільки він побудований самоорганізацією і внутрішньо переміщеними особами. Вартість будинку сьогодні на 40% нижча за ринкову. Ми хотіли продати комерційні приміщення, але їх блокують судовими рішеннями. Реалізація цього проєкту не вигідна забудовникам міста, бо вартість житла значно дешевша. Нам не дають можливості під'єднатися до електромереж та постачання води. У цій ситуації ми боремося за свої права», — говорить Юрій Зиков.
Він вважає, що ситуація несправедлива, тому залучили тимчасову слідчу комісію, щоб вивести це на чисту воду. Чоловік вважає, що саме так виглядають ознаки корупції чи рейдерського захоплення нерухомості, оскільки весь процес відбувався за самоорганізацією і з мінімальними витратами.
«Ми сподіваємося, що тимчасова слідча комісія допоможе нам усунути всі перешкоди та дозволить завершити будівництво. Ми розраховуємо на справедливе рішення і відновлення наших прав. Продовжуючи нашу боротьбу за справедливість, ми зосереджуємося на тому, щоб зібрати всі необхідні докази та документи, які підтверджують наші права та законність будівництва. Ми співпрацюємо з адвокатами, щоб представити нашу справу перед судом та довести нашу правоту», — ділиться наболілим Юрій Зиков.
Юрій Зиков з колегами на мітингу
Також організація звернулася до громадських організацій та засобів масової інформації, щоб привернути увагу до проблеми та отримати громадську підтримку. Крім того, продовжують звертатися до відповідних державних органів, таких як Верховна Рада України та обласна адміністрація, з проханням про допомогу та втручання у ситуацію.
«Наша мета, не лише добудувати будинок, а й встановити прецедент справедливості, щоб у майбутньому інші люди не поставали перед цими труднощами. Ми віримо у справедливість і зробимо все можливе, щоб захистити наші права та завершити будівництво», — говорить Юрій Зиков.
Чоловік з колегами проводить мітинги, акції та поширює петиції, щоб привернути увагу громадськості до проблеми. Також організація шукає додаткові юридичні консультації та експертів, які можуть надати необхідну підтримку та допомогу у вирішенні справи.
«Ми вже майже рік намагаємося пройти необхідні процедури, але з цим є труднощі. Ми сподівалися на підтримку від представників Президента, оскільки програма розв'язання житлових питань є пріоритетом держави», — говорить Юрій Зиков.
Ідея поширення проєкту кооперативного будівництва в інших областях України
Зараз найголовніше — підтримка переселенців. Люди, які були вимушені залишити свої домівки, потребують часу на адаптацію. Вони повинні чітко розуміти, де вони будуть проживати, особливо взимку. І на основі ВГО "Спільна справа” може надавати їм підтримку. Юрій Зиков зазначає, що він прагне розповсюдити створену організацією модель будівництва житла по всій країні. ВГО "Спільна справа" вже присутня в 18 областях України, там зараз намагаються організувати осередки, де переселенцям є можливість спільно будувати житло.
«Ми говорили з заступником мера Миколаєва і мали попередні угоди щодо будівництва житла в Мачухівській громаді, що знаходиться в передмісті Полтави, а також в Ірпені, Бучі та Гостомелі, Київська область. У цих проєктах ми спланували співпрацю з німецькою компанією КНАУФ-Україна, що займається виробництвом будматеріалів. Також ми контактуємо з міськрадами Івано-Франківська та Дніпра для подальшого співробітництва», — говорить пан Юрій.
Чоловік впевнений, що реалізацію таких проєктів потрібне державне втручання. Будівництво будинку у Вінниці є дуже гарним прикладом самоорганізації переселенців. Влада стимулює переселенців до роботи, щоб вони могли інтегруватися в приймаючі громади, однак з урахуванням великого обсягу біженців в Україні та значних руйнувань, питання щодо житлових будинків не буде миттєво вирішено. Щоб швидко відремонтувати зруйноване, знадобляться роки, тому варто думати про будівництво самостійно.
Чоловік вболіває за те, щоб місцеві органи допомагали з підключенням до інженерних мереж, адже це допоможе уникнути адміністративних перешкод. Щобільше, організація пропонує спільну реалізацію проєктів, де місцеві підрядники могли б брати участь, якщо вони відповідають вимогам щодо тендерів.
«Ми довели свою спроможність будівництвом цього будинку і показали, що здатні реалізувати такі великі проєкти. Наразі ми також займаємося відновленням покинутих будинків в Кіровоградській області. Міжнародна організація міграції має програми відновлення таких будинків, і ми готуємо проєкт для неї, щоб вони могли долучитися і забезпечити більшу інтеграцію», — говорить Юрій Зиков.
Дякуємо Юрію Зикову за плідну розмову!
