За півтора місяці в Україні відбудуться місцеві вибори. А це значить, що країна вступила в непросту фазу – передвиборчий період. Це пора турбулентності, напруги, маніпуляцій та стрімкого росту кількості безпідставних обіцянок з боку кандидатів. Як свідомому громадянину не бути використаним у політичній грі?
Разом із Михайлом Лебедєм, членом правління громадської організації «Правозахисна ініціатива», розбираємось з юридичними аспектами агітації та організації протестів напередодні місцевих виборів.
У чому особливості організації протестів у передвиборчий період?
Особливостей організації протестів у передвиборчий період немає. Мітинги можна організовувати так само, як і в інший час. Хіба з поправкою на урядові вимоги відповідної фізичної дистанції між учасниками масових зібрань у зв'язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19. Але є ще неконституційні обмеження свободи мирних зібрань під час виборів, про це – трохи згодом.
Чи зростає імовірність насилля на мітингах напередодні виборів?
Наявні дослідження свідчать про те, що в Україні під час виборів випадки політично вмотивованого насильства завжди частішали. І йдеться не лише про напади на опонентів, але й про спроби сфальсифікувати або ж захистити результати голосувань.
Що робити, аби вберегтися?
Запобігати насильству або іншим протиправним діям мусять правоохоронні органи. У випадку проведення мітингів варто заздалегідь повідомити поліцію про намір провести акцію і про ризики з боку її агресивних супротивників, а також докладно проговорити з правоохоронцями необхідні для захисту заходу нюанси.
Якщо ж впевненості в правоохоронних органах немає, варто власноруч організувати захист мітингу або ж звернутися до послуг приватних охоронних фірм. Досвідом щодо організації охорони публічних заходів можуть поділитися як бувалі політичні партії, так і організації ЛГБТКІ+ (лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних, квір- та інтерсекс-людей) чи політизовані субкультурні рухи.
Чи період напередодні виборів – хороший час, щоб звернути увагу влади на проблему у місті?
«Старожили» громадянського суспільства жартують, що вибори в Україні мають відбуватися ще частіше, щоб ще більше попередніх обіцянок було виконано. Але треба пам’ятати, що політсили зацікавлені перш за все не стільки в виконанні політичних зобов’язань, скільки в тому, щоб за них проголосували. Тому обіцяють перед виборами більше, ніж роблять. І хоч час приблизно за пів року до виборів є найкращим для примусу виконати обіцяне, але ще краще було б займатися цим системно.
Протест в Маріуполі
Не хочу, щоб у моєму місті знову проголосували за проросійські сили. Чи варто організовувати протест проти конкретних партій?
Держава має забороняти партії, програмні цілі або діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності, порушення суверенітету і територіальної цілісності України та підрив її безпеки. Але зараз немає достатньої політичної волі для того, щоб заборонити, наприклад, відверто проросійську парламентську партію.
Причому навіть дуже масовий мітинг на цю тему сьогодні не гарантує результату. А локальні вуличні протести проти будь-яких політсил є у тому числі рекламою цих політсил. Тому найкраща стратегія – спробувати виграти вибори. Для цього в деяких регіонах всім проукраїнським політичним силам, можливо, варто навіть об’єднатися.
Для проукраїнських політсил буде якщо й не неможливо, то надзвичайно важко виграти хоча б половину місць в місцевому самоврядуванні на підконтрольних Україні частинах Донецької та Луганської областей. На це вказують, наприклад, результати останніх парламентських виборів, коли вищезгадана проросійська партія отримала 49,83% голосів в Луганській і 43,41% в Донецькій області, в той час як найпопулярніша в Україні партія відповідно – 28,83% та 27,19%. Проте це не означає, буцім в місцевих виборах не треба брати участі.
У Краматорську облили фарбою офіс партії ОПЖЗ Фото: hi.dn.ua
Уже зараз проукраїнські організації озвучують свої похмурі прогнози щодо майбутніх публічних заяв проросійської більшості місцевого самоврядування та відповідних мітингів їхніх прихильників з вимогами відвести українську армію з територій Донецької та Луганської областей, автономізації окупованих територій або ж всього Донбасу чи федералізації всієї України.
Ймовірною також виглядає й небезпека вирощування під політичним «дахом» проросійської більшості свого силового крила в безпосередньому тилу українського війська. Тому після місцевих виборів для безпеки підконтрольних українським силам частин обох областей буде дуже важлива активність центральної влади та спецслужб, а також повсякденна, в тому числі вулична активність проукраїнських громадських організацій та рухів.
У моєму місті проводять масове зібрання. Як зрозуміти, це політична акція напередодні виборів чи громадянський протест?
Політична акція може бути одночасно громадянським протестом. Але, так чи інакше, передвиборчу складову видно за символікою політсили або ж за медійною активністю лідерів політсили на тему протесту. Вони зацікавлені показати суспільству, що вирішують проблему або ж хоча б солідарні з протестувальниками.
Чи варто приєднуватися до акції, коли її організовує політична сила? Навіть якщо я погоджуюсь зі змістом протесту?
Є тематики, коли присутність політсил корисна для вирішення проблеми, а є, коли така присутність, навпаки, заважає. Відвертого антипатика ж ніхто не зможе змусити стояти поряд з людьми, чиї погляди він не розділяє.
Якщо мова про певну моду на «безпартійність» мітингів, то вона існує перш за все через несприйняття методів роботи старих партій, які навіть своїх рядових членів не допускають до ухвалення рішень. Але вже є молоді українські партії, які побудовані і працюють на кращих принципах.
Яка агітація є незаконною? Наприклад, організовані кандидатами концерти й фестивалі?
Загалом вибори – це час, коли перед тим, як почати агітацію в якійсь формі, варто проконсультуватися з юристом або хоча б перечитати відповідний профільний закон. І пам’ятати, що навіть якщо юридична правда на вашому боці, то це само собою ще не гарантує, що ви порозумієтесь з поліцією. Бо нюанси та «підводні камені» законодавства про вибори для простого правоохоронця бувають все ж заскладними.
Українські закони і підзаконні акти про вибори містять низку норм, які певним чином обмежують як свободу мирних зібрань, так і інших форм агітації. І частина таких норм є або неконституційними, або архаїчними і такими, що бюрократизують право, встановлюючи надмірне правове регулювання, яке не є необхідним в демократичному суспільстві.
У Слов'янську відбувся фестиваль ДНК, організований кандидаткою в мери міста Ольгою Алтуніною Фото: Деловой Славянск
Зокрема, місцеве самоврядування деяких населених пунктів встановило обмеження на встановлення агітаційних наметів, хоча й не мало на це законних повноважень. Неконституційною є і автоматична заборона на проведення усіх масових заходів учасників передвиборчих перегонів, а також концертів та інших публічних заходів на їх підтримку в «дні тиші» – напередодні та в день голосування.
Без прив’язки до виборів існує також дещо застарілі закон та відповідні урядові постанови про гастрольні заходи – фестивалі, концерти й вистави. Одна з таких постанов містить вимогу для організаторів просити дозвіл на проведення заходів в управлінь культури місцевих державних адміністрацій. Проте ця вимога точно суперечить Конституції, якщо трактувати ці заходи як мирні зібрання.
Чи є закони щодо агітаційних листівок?
Законодавчо встановлені певні вимоги для друкованих агітаційних матеріалів, а також санкції за порушення цих вимог. Наприклад, заборонене розповсюдження друкованої агітації, якщо вона не містить відомості про замовника та установу, що здійснила друк, її тираж та інформацію про осіб, відповідальних за випуск. Є також вимога розміщувати таку агітацію лише у визначених місцевими органами виконавчої влади місцях не пізніш як за 45 днів до дня голосування.
З огляду на сучасний розвиток інформаційних технологій існує думка про застарілість як вищезгаданих обмежень, так і загалом самого підходу до обмеження агітації під час виборів. Бо останні парламентські й президентські вибори, зокрема, продемонстрували ситуацію, коли поліція затримує, а суди штрафують громадських активістів за hand made листівки, в той час як в соцмережах та на національних телеканалах йде безконтрольна агітація та контрагітація.
А як щодо подарунків мешканцям від кандидатів?
Існують і логічні та відповідні реаліям норми законодавства – заборонено підкуп виборців. Причому під таким підкупом Кримінальний кодекс розуміє підкуп продуктами харчування, спиртними напоями та тютюновими виробами, а також грошовими коштами, товарами, послугами, роботами, пільгами, перевагами, подарунковими сертифікатами, цінними паперами, кредитами, лотерейними білетами, іншими матеріальними та нематеріальними активами, вартість яких перевищує 0,06 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто перевищую 63,06 грн). Проте досі недобросовісні політсили ці норми або порушують або намагаються їх «обійти» в інший спосіб.
Напередодні виборів в парламент в Луганській області підкупали виборців цукром Фото: 1polosa.net
***
Матеріал створений в межах проєкту «Активація: Культура мирних зібрань», що реалізується Платформою ТЮ завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Проєкт присвячений підвищенню обізнаності громад про право на свободу зібрань, культуру мирного і креативного протесту, а також про способи вирішення конфліктів між владою і суспільством.
